Як боротись з юрнею так, щоб не страждав клієнт? Або як міняти систему, і не лишитись голодранцем з великими ідеями

Або чому б нам хотілось писати адвокатський запит на 1–2 сторінки, а доводиться поки все ще на 5–10.

Є мрія про те, що в нормальній юриспруденції всі документи будуть написані простою зрозумілою мовою на кілька сторінок без складних конструкцій, непотрібних “масел масляних”, 10500 повторень на кшталт — “цей Договір” ( ну а який же ще, не сусідній же ж?!) і якихось нежиттєздатних конструкцій. Ми от теж щодень про це мріємо і гартуємо свої стандрати. Це — біг гоул.

А є реальність, в якій держслужбовці мають по декілька тисяч проваджень, судді не встигають читати нормально позови справи через адську перевантаженість, не те що ще пачку доказів і ще 5 томів. В таких умовах головне завдання клерка системи, з якою бореться адвокат, це знайти спосіб як би зменшити собі роботу ( бо інакше він просто загнеться) і послати такого адвоката відпискою як можна далі.

І тому, знаючи про всі недоліки системи і бачачи її хвороби зсередини, доводиться в запиті розписувати банальні речі на кшталт , що є конфіденційною інфою , а що не є, і в якому порядку повинні надаватись інфа щодо документів, які в собі містять елементи конфіденційної інфи, в який строк тобі мають відповісти і чому не можуть послати, чому твоє електронне звернення, надіслане електронною поштою таке ж рівнозначне, і вони мають його розглянути, зареєструвати, і відповісти теж електронною, а також взагалі найбанальніша річ — чому вони взагалі зобов’язані тобі відповісти і чому не можуть це не зробити. Інакше кожен пункт цього переліку (і це лише кілька прикладів) стане підставою, щоб тебе послали і ти отримав неповну відповідь чи взагалі не те, що тебе просили. Абсурд, правда ж? Згодна.

Чому це я ми маємо розказувти їм про існування ЕЦП, як воно працює, і тим більше — про їхні повноваження?! Вони самі мають це знати. Мають. Але реальність така, що не знають.

Є три варіанти. Йти на поводу у системи, множачи дурниці, але задовольняючи інтереси клієнта. ( так робить 90 відсотків, бо хочуть мати клієнтів і бути при ділі. І я їх розумію.Саме тому інновації такі ризиковані і не всі готові за ними гнатись)

Йти проти системи і ламати її дурниці, жертвуючи інтересами клієнта зараз заради великої цілі в майбутньому (так роблять герої та самураї, які входять в історію, але як правило — недооцінені генії при житті )

Або навчитись отримувати від системи те, що хочеш всупереч її бажанню тобі це не дати, прогинати цю систему під себе, так , щоб вона і не дуже це помітила і не сильно змагалась, при цьому повністю задовольняючи інтереси клієнта, одночасно змушуючи систему змінюватись.

Уявили як це складно? Тут -лише одиниці. Ми називаю таких — акробати. Бо доводиться балансувати на тонкій грані. Треба навчитись поєднати — як же задовольнити клієнта в умовах викривлення реальності (заробляти і бути при ділі як і перша група), та ще й так, щоб потрохи рухатись до великої цілі (міняти систему, і впихуючи в неї нові правильні стандарти). Повірте, клієнту по велику рахунку начхати на Ваші великі ідеї, бо “своя рубашка йому ближче до тіла”. Але ж якщо ви в цій групі — то ви не можете зрадити сам себе і відмовитись від великої цілі.

І наше завдання як інноватора- акробата, який щодень бореться з дурощами системи:

1. таки змінювати систему, прогинаючи її під себе( тобто клієнта), але пам’ятаючи, що Client first.
2. Не просто запроваджувати нові практики, знищующи застарілий треш, а робити це так, щоб випадково не знести п****ц, який є несущий, опорний. Зносити несущий п****ц можна лише паралельно вирощуючи нові здорові опори( здорові юридичні практики).

Тому теорії про те, як зручно і гарно, якщо запит на одну сторіночку, це звісно чудово.

Але для нас куди більш гарно, коли за останній рік ми отримали відписку лише на одне(!!!) наше звернення ( і то — це означає, що ми лишили нішу для органу і тому нас “ відписали”). І ми бачимо глибоко здивовані очі клієнтів, як нам це вдається, бо вони звертались купу разів і їх посилали культурно нафіг.

При цьому. Майте на увазі, що коли ви (не лише адвокати, а й пересічні громадяни) через 10 років усі усі будете надсилати адвокатські запити, звернення, запити на публічну інфу електронною поштою не роздрукувавши і одного листочка і будете отримувати відповідь ( а не відписку) на електронну пошту реально в строк і Вам і в голову не прийде, що колись могло бути інакше, і у всіх органах то буде такою ж звичною справою, як от зараз рукописні тексти, затягування і відмова, то знайте, що з 2017 року ми почала в кожний світ запит закладати лікбез для всіх адресатів в найвіддаленіших куточках України, чому це — НОРМАЛЬНО, а наша команда кожен раз телефонувала і перевіряла, чи розібрались вони як це додати до справи, відкрити, зареєструвати, відсканувати, підписати, в електронній формі надіслати назад, і чому не відповісти на цей запит вони не зможуть. ЦЕ та купа часу, що Вам і не снилось. Чому ми це робимо? Бо віримо і знаємо, що так правильно і готові боротись за свої цінності, але при цьому занадто поважаємо своїх клієнтів, щоб пожертвувати їхніми інтересами в ім’я великої мети.

І коли нарешті ЦЯ нова практика стана нормою, ми нарешті втомлено скажемо — “ все, забирайте з запитів всі ці 5 сторінок лікбезу”. Ми прогнули під себе систему. Ми зростили новий стандарт.

А до тих пір ми будемо балансувати на межі між (Customer first strategy і задоволенням інтересами клієнта) і не зрадити собі, внести вклад в історію та змінити систему, поборовши юрню.

Юридично Ваші